С.Камяниця (Невицький замок)

Село Камяниця в джерелах згадується як "Kemenze". Перша згадка зафіксована під 1451 роком. Тоді Камяницею володіли графи Другети, яки жили у замку. Замок розташований на високому пагорбі його руїни дуже мальовнічі.

Хотин

Хотин маленьке містечко, або селище, в 30 км від Кам'янця-Подільського. Туди їздять автобуси з автовокзалу (за розкладом), а звідти .... Коли ми їздили в Хотин думали, що не виберемося до ночі. Взагалі то я важко уявляю, як за один день можна оглянути Кам'янець та Хотин, але знаю людей, яким це вдавалося. Доцільно в такому разі спершу відвідати Хотин, а потім Кам'янець. Хотину трохи за 1000 років. Там колись виросла фортеця. Вона зовні виглядає недоторканою, напевно з того, що всяке військо просто обходило стороною цю твердиню, вважаючи її неприступною.
Мене захопила ця будова, по суті фортеця куди солідніше Старої Фортеці Кам'янця.

Луцьк

Чимось особливе місто.Багато цікавих будівель знаходяться в одному районі. Найвідоміший - "верхній" замок Любарта; колись був і "нижній", але від нього до наших днів дійшли лише деякі елементи.Тут, звичайно, є екскурсовод, а без нього огляд замку не мав б сенсу.
Екскурсовод розповість вам про місто стільки, що далі оглядати його буде набагато простіше й цікавіше.
Другий за грандіозністю - монастир єзуїтів. Цікавим є не стільки сам монастир, як його затхлі підвали. У них трудиться доброволець - старатель. Не маючи спеціальної освіти він викопує з землі історію у вигляді черепів, та осколків. А ще відчищає багаторічні автографи типу "Тут був Вася" в пошуках фрагментів за цим стоять написів.
Зовсім поруч із цими старожитностями, на березі річки є будинок одного скульптора. Дивна, що складається з ліплення і скульптур споруда. Одного разу я бачив, як (мабуть) господар вийшов на балкон верхнього поверху, щось гнівно буркнув, і кинув собі на подвір'я щось крихке - глиняна. Знайти цей будинок раджу всім - другого такого немає. Крім зазначених будівель є ще багато цікавих - Лесі Українки наприклад. Від вокзалу, до головних визначних пам'яток, веде четвертий тролейбус.
Зазирнувши в історію зазначу, що в 1972 році тут відкрили тролейбусний рух, а зовнішній вигляд транспорту про це нагадує :)
Збереглися старовинні будівлі в поганому стані; в небезпечній близькості від них сучасні аксесуари (базар, будівлі), вони псують враження. Зараз біля замку заново відбудували шматок стіни (правда сучасною цеглою). Сам замок кажуть XIV - XV століття.

Львів

Українцю жити в Україні і не побувати у Львові, це не просто грішно, а більше ознака ліні. Ось перша з причин, що привели мене сюди. У Львові дуже мало асфальтованих доріг, всі більше мостяться. Розсудлива влада забезпечила місто вузькоколійних трамваями, але цього не завжди достатньо, під часту рейки на дорогах сплітаються, переходять в одну, особливо захоплює, що трамваї їздять здебільшого уздовж тротуарів, а машинам за цим доводиться паркуватися там де в інших містах була б біла лінія.
Від вокзалу пішим ходом до св. Юра, потім в центр на проспект Свободи тут варто відвідати оперний театр, з ліва від нього (в одному з будинків) каси. Купуйте квиток на вечірній сеанс, ви нічого не пропустіть, повірте.
Поблизу знаходяться такі примітні споруди, як Італійський дворик, арсенал; взагалі, Львів - таке місто, що не копни цікаво.
Особливо зверніть увагу на барельєф, що прикрашає жовтенький будинок напроти собору на якому написано "Soli Deo Honor In Gloria". Це повчальний барельєф із чотирьох зображень оповідає про важку долю - чоловіки шанували гріх Онана замість спілкування з пані.
Якщо ви - мастаки швидко ходити, можна піднятися на Високий Замок і оглянути Львів поглядом зверху. Замок колись стояв тут, але від нього залишилося кілька метрів цегляної кладки. Високий замок це гора, її далеко видно, завдяки примостився на ній телевезіонной вежі.
Шевченківський Гай - парк в якому розмістилися стародавні хатки і церкви. От сюда і до кладовища рукою подати.
Відвідайте Личаківський цвинтар. Не можна не потривожити своїми кроками прах столітніх мертвих, вони не для того будували собі надгробки, щоб зайняти місця на землі, а щоб пробудити повагу. Це місце, скажу по совісті варто, щоб його відвідали, просто музей надгробного мистецтва. Якщо не поскупитися на екскурсію, то й не помітите, що вже пора поспішати на виставу.
Трамваєм з цвинтаря, як з корабля на бал, в оперу. Тут гарно: мармур різних кольорів, ступені, ліплення. Спробуйте відвідати дзеркальний зал. Після представлення рухайте до вокзалу і додому.

Київ

Це велике місто. Нещодавно тут почалися великі будівництва. Чесно скажу, що всякі там житлові будинки, так само, як підземні магазини мене не турбують; змінений вид Майдану теж, зрештою, і попередній дизайн не відрізнявся високою естетичністю.
Хоча я краще б побудував більше туалетів. Самі гарні місця - в центрі:
Ряд парків на схилах Дніпра - трохи не доглянуті, але зате створюється відчуття самотності. Якщо розібратися, то на схилах стоїть київська консерваторія, трохи нижче від неї сходи, якими можна спуститися до Пішохідного Мосту (він веде на Труханів Острів). За консерваторією, якщо піти на південь зустрінеться символ об'єднання України і Росії (багато хто знає його як "ярмо"); піднявшись по сходах, потрапите в парк. Парк маленький, але затишний; алейки закінчуються біля мосту (дипломна робота Патона), що навис над дорогою, з'єднавши два пагорби. Його називають "Чортів" або "Міст закоханих".
На іншому боці теж парк, йдучи по ньому, побачите стадіон Динамо, і потрапите до Маріїнського палацу, рядом з будинок Верховної Ради і багато міліціонерів. Йдете далі - це парк Ватутіна.
Якщо ви раптом спуститись в низ на схили, то, швидше за все, знайдете зелений театр (побудований на залишках укріплень 17 століття). Ще нижче по схилу є майже така ж кам'яна стіна, але без будь-якої культурної цінності) там частенько тренуються скелелази.
Кажуть, що тут небезпечно, так, що не гуляйте поодинці.
На схилах розташована Аскольдова могила (нині діюча церква).
Продовжуючи шлях, потрапите в парк слави, далі Києво-Печерська Лавра (музей і діючий монастир).
Далі меморіальний комплекс ВВВ (музей техніки під відкритим небом і Статуя-будівля музею ВВВ - Батьківщина-Мати). Тут парки на схилах закінчуються.
На Печерську є "будинок з химерами" (його на суперечку збудував архітектор Городецький). Дуже симпатичний будинок, але облуплений часом, зараз його реставрують. Він стоїть між театром І. Франка та адміністрацією президента.
Від Поштовій Площі вгору (і вниз) возить всіх бажаючих фунікулер. Там, куди він піднімає просто виставка стародавньої архітектури Михайлівський собор, Софіївський собор, пам'ятник Б. Хмельницькому є і нововведення: пам'ятник княгині Ользі. Від Софіївській площі пішечки запросто можна дістатися до Андріївського Спуску, тут люблять торгувати будь-якою сувенірною дурницею. У свята Андріївський Узвіз схожий на мурашник. Народу - не проштовхнутися, всі, хто не продає, так, щось купує або просто прийшов подивитися :). У такі дні я це місце не люблю.

Кам'янець-Подільський

Маленьке місто, майже безлюдне. Всі новобудови знаходяться в поважному віддаленні від історичного центру. Туди можна потрапити по Новопланівський міст (1874 року народження), а можна пройти по Пушкінській, Суворова і трохи поплутав вийти за фортецею. Такий маршрут дозволить вам підійти до церкви з блакитною покрівлею, інакше ви швидше за все її пропустите.
Фортеця колись складалася з Старої та Нової частини, а збереглася тільки стара. Колись турки і поляки чудово постаралися, щоб до нас дійшла якомога менша частина цієї споруди. Сама фортеця гніздиться на крутому пагорбі, від неї до іншого пагорбу веде дамба, вона служить і мостом. З неї можна спуститися в долину і знайти дерев'яну церкву (1799 року), правда для цього доведеться пройти по абсолютно чарівному навісному містку.
Коли пройдеш по дамбі, то потрапляєш в Старе Місто, він весь вмостився на пагорбі-острові. Тут на не дуже великій площі розселилося безліч цікавих будівель як культового, так і військового значення.
Навколо старого міста, протікає річка Смотрич і туляться невеликі приватні будиночки. По місту розгулює безліч кішок, іноді з'являються кури. Тиша і відсутність машин, безлюдність, бруковані дороги, кам'яні стіни, зухвалі висячі містки, неповторний ландшафт і чисте повітря з запахом пічного диму ...
Зовсім недалеко від Кам'янця є містечко Хотин, з неповторною фортецею, туди від автовокзалу ходять автобуси.

Меджибіж

Крихітне село на лівому березі Південного Бугу, неподалік від Хмельницького. Крім цікавої назви тут ще і вельми пристойно зберігся замок. Зараз у ньому історико-культурний заповідник. Щопонеділка музей закритий.
У селі три цвинтарі: польське, українське, єврейське. Всі місця упокоєння перебувають у стані або близькому до занедбання, або зовсім покинуті.
Є одне цікаве спостереження: українці та поляки ставлять надгробок лицьовою стороною до могили, а євреї від неї.
Замок звісно дуже цікавий кажуть тур проводять фестивалі середньвічної музики. Окремо нас зацікавила цікавої форми бастея - раніше такої не зустрічали.